|
Тарас Шевченко - співець України |
||
|
|
Тарас Шевченко, як воістину великий і незабутній своїми діяннями син українського народу, належить до тих постатей, які увічнені в пантеоні світових славетників. Він заслужив світову пошану тим, що мав притаманну небагатьом найвищу серед своїх учасників творчу обдарованість. Велич Тараса Шевченка полягає в тому, що за хронологією земного буття він є представником днів давноминулих, вчорашніх, далеких, а насправді він ніби присутній межи нас і ніяка стіна у вигляді товщі років не відокремлює його від нас. Ми не забуваємо про нього, читаємо його твори, співаємо пісень на його слова, несемо квіти до пам’ятників, зведених йому на українській землі і по багатьох світах. Своєю славою він нікому не застує світла, не з примусу влади, а за покликом серця в селянських хатах і в міських помешканнях робітництва, вчительства, творчої інтелігенції можна часто побачити портрет Тараса і нерідко над іконою Спасителя або Божої матері і водночас над портретом Кобзаря вже стало звичаєм вішати рушник з найкращою вишивкою на полотні, льоні або й чесучі, як у старі часи називали ханський шовк. На величезних обширах колишньої Російської імперії і вже в незалежній півтора десятиріччя Україні немає такої школи, бібліотеки, установи, навчального закладу, де б не чули, не знали, що жив колись і продовжує жити в народній пам’яті поет, прозаїк, драматург, художник, академік графіки, кріпак в минулому, тридцятитрьохрічний солдат-арештант, українець-бунтар, антикріпосник Тарас Шевченко. Це була надзвичайно вольова, великої сили духу людина, якій шляхом самоосвіти вдалося вирватися з пекла невільництва, добитись свого визнання на літературному Олімпі, в галузі мистецтва, краєзнавства, він був визнаним громадським діячем, театральним критиком, знавцем теології, тонким політиком. |
![]() |