Тарасові шляхи
|
Тарасові шляхи |
||
|
|
Тарас Шевченко був глибоким знавцем життя свого народу не лише тому, що він на своїй шкурі спізнав гіркоту скніння своїх батьків, родичів, селюків, межи яких минало дитинство, він вже дорослим, як ніхто інший і в наш моторизований час, обходив та об’їздив уздовж і впоперек свою рідну українську землю. Ніщо так не збагачує наші уявлення про життя, побут, традиції, звичаї, свята, природу краю, як наші подорожі та побачене, замальоване-зафіксоване власними очима не з вікна машини чи поїзда, а внаслідок вдумливого придивляння, вивчення і узагальненого висновку про реальний стан, у якому перебуває народ. Якщо на географічній карті України прокреслити олівцем маршрути мандрів Тараса Шевченка, то загальна довжина їх становитиме тисячі й тисячі кілометрів, або як говорилося тоді, верст. Під час цих подорожей він виконував графічні малюнки і цим увічнив велику кількість історичних пам’ятників, фортець, церков, монастирів, громадських споруд. Чимало з цих історичних пам’яток було знищено, стерто з лиця землі, але при доброму бажанні держави їх можна реставрувати, завдяки малюнкам Тараса Шевченка, відновити, повернути їм хочаб загальний зовнішній вигляд, як це було, наприклад, при реконструкції будинка і садиби Івана Котляревського в Полтаві. Пройтись чи навіть проїхатись шляхами Тараса Шевченка і в наші дні дуже непросто і за протяжністю маршруту, і за витратою коштів на дорогу, і просто за фізичною виносливістю. Перша подорож Шевченка по Україні тривала з квітня 1843 по лютий 1844 року, а друга подорож почалася в квітні 1845 року і продовжувалась до початку квітня 1847 року. Виникає цілом логічне запитаня, а де брав кошти на подорожі Тарас Шевченко, за що жив? Відповідь проста - Тарас Шевченко був професійним художником, його було включено до складу Київської Археологічної комісії і він, пристойно забезпечений фінансово, кружляв по Київській, Полтавській, Чернігівській, Подільській та Волинській губерніях, не обминув і Слобожанщину. |
|